Технологія КМ на уроках у початковій школі

Навчання — основна форма розвитку пізнавальної активності молодших школярів. З одного боку, під час навчального процесу школярі здобувають нові знання, які розширюють їхній кругозір, а з другого боку — у процесі активної пізнавальної діяльності розвиваються навчальні можливості учня, завдяки яким він може самостійно і творчо не лише використовувати запас знань, а й шукати нове, задовольняючи свої потреби в пізнанні.

Чим молодший вік, тим цікавіші слід давати завдання. Найбільш цікавим є те, що максимально розвиває самостійність дитини, збуджує її думку. Викладання повинно бути захоплюючим — таким є один із принципів методики сучасного уроку.

В. О. Сухомлинський порівнював думку дитини з ніжною трояндою, що не може квітнути без сонця. І бажання вчитися — в емоційному забарвленні думки, в почутті радісної схвильованості. Без цього емоційно-естетичного струменя не може повноцінно розвиватися думка дитини, йти від наочних образів до абстрактних узагальнень.

 Освітній процес має бути організований так, щоб він відповідав вимогам сучасності, а саме:

·          мав особистісно орієнтовану спрямованість;

·          надавав можливості для диференціації навчання;

·    забезпечував реалізацію діяльнісного підходу до мовленнєвого розвитку особистості;

·          органічно поєднував навчання мови й мовлення.

Важливою педагогічною умовою формування критичного мислення учнів є створення зацікавленості і доброзичливої співпраці на уроці, активне залучення до парної і групової роботи. Вже починаючи з дитячих років дитину треба привчати формулювати свої думки, оціночні судження, переконання, незалежно від інших. Тобто, мислення може бути критичним тільки тоді, коли воно має індивідуальний характер. Для розвитку позитивної самооцінки дитини молодшого шкільного віку надзвичайно важливим є відчуття, що вона в результаті самостійного пошуку прийшла до висновку.

Реформування вітчизняної освіти через орієнтацію на технологію розвитку критичного мислення є одним із шляхів входження України до світового освітнього простору.

Ця технологія дозволяє одночасно і більш ефективно формувати в учнів низку ключових компетентностей. Перш за все — «уміння вчитись», тобто вміння самостійно здобувати знання у будь-якому вимірі «простору навчання». Вони вчаться організовувати свою роботу з розв’язання актуальних проблем і досягнення потрібного результату, набувають навичок самоконтролю, самооцінки, самовдосконалення. Співпраця учнів між собою та з учителем сприяє формуванню соціальної компетентності демократичної природи. Учні навчаються спільно визначати проблеми і мету діяльності, ефективно співпрацювати, бути ініціативними і відповідальними за прийняття рішень, обґрунтовано долати суперечки.

Урок критичного мислення має певну структуру та складається з 5 основних етапів.

1. Розминка (створення сприятливогопсихологічного клімату на уроці)
2. Обґрунтування навчання (постановка мети уроку, розвиток внутрішньої мотивації до вивчення теми та предмета в цілому)
3. Актуалізація (зацікавленість, спрямованість на навчання, відтворення знань, потрібних для наступних етапів уроку)
4. Усвідомлення змісту (знайомство з новою інформаціює, аналіз інформації, особисте розуміння)
5. Рефлексія (критичний момент уроку)

• учні переробляють нові знання на власні;
• запам'ятовують матеріал, так як розуміють його;
• активно обмінюються думками;
• удосконалюють і поповнюють словниковий запас;
• складається різноманітність міркувань;
• вибір правильного варіанту.

Кожен урок літературного читання складається з таких елементів і завдань:

1.     Актуалізація знань

—   вправи на дихання;

—   артикуляційні вправи;

—   вправи на темп читання;

—   вправи на тембр читання;

—   вправи на висоту голосу;

—   вправи на правильність;

—   вправи на свідомість;

—   вправи на мелодику.

2.     Робота з новим текстом на уроці

—   ознайомлення;

—   багаторазове читання з різними видами завдань;

—   ковзне читання;

—   вибіркове читання;

—   доведення думки словами з тексту;

—   діалоги;

—   багаторазове механічне перечитування:

·        ланцюжком

·        у парах

·        скоромовкою

·        «буксир»

·        «канон»

·        «ну, постривай!»

·        «сонечком»

·        «дощиком»

3.     Закріплення отриманих знань

—   читання в особах;

—   виділення і перечитування найголовнішого в тексті;

—   характеристика героїв;

—   визначення частини, яка виражає головну думку тексту;

—   поділ тексту на смислові частини.

Домашні завдання по тексту добираються за принципом доцільності і такі, що мають елементи творчості, стосуються емоційного сприйняття дітьми.

На уроках літературного читання дотримуються таких правил:

ü   Ніколи і нічого не робити за учнів;

ü   Ставити перед учнями такі завдання, з якими вони впораються. І не тому, що так легше, а тому, що їм цікаво, вони це хочуть зробити, бо володіють достатнім досвідом, знаннями і навичками, щоб проявити самостійність і творчість у виконанні саме такого завдання.

ü   Постійно знайомити дітей з тими засобами, які винайшло людство для 6 - 9 річних читачів, щоб вони успішно оволодівали мистецтвом читання, формувати в них потребу користуватися цими засобами систематично.

Кожен урок рідної мови має нести в собі позитивний заряд, повинен бути насичений красою, любов`ю і радістю. А особливо уроки розвитку зв’язного мовлення, на яких діти вчаться висловлювати свої почуття, думки, будувати речення, писати перші твори. Тому на уроках давати школярам  можливість розвивати свій словник, збагачувати мову зворотами, образами, заглиблюватись у джерела народної творчості; здобувачі освіти навчаються бачити і відчувати красу рідного краю на уроках мислення серед природи, у картинах художників, у власних малюнках, у віршах, які діти спочатку навіть не вміють слухати, а потім і самі пробують писати.

Освітня технологія розвитку критичного мислення в процесі навчання дитини — це сукупність різноманітних педагогічних прийомів, які спонукають учнів до дослідницької творчої активності, створюють умови для усвідомлення ними матеріалу, узагальнення одержаних знань.